Євген Маланюк. Життя та творчість. Тест № 38

Короткі відомості про Євгена Маланюка

У 1897 році, 2 лютого, сталася визначна подія для новітньої української літератури. Був народжений великий поет — Євген Маланюк. Сталося це в місті Новоархангельськ. Батько Евгена на той час був визначною та взнаваною постаттю в своєму місті. Мати була родом з дворянського роду, котрий збіднів за покоління до її народження. Саме вона внесла та привила в сім’Ї любов до літератури, поезії та музики. Під час навчання в початковій школі, Евген досить сильно різнився зі своїми однолітками. Це і була заслуга матері поета. Після школи Евгена було направлено на навчання до Єлисаветградського земського училища. У 1914 році поет закінчує сім класів училища, та вступає до Петербурзького інституту. Здобути освіту в цьому ВИШі він не зміг. На заваді стала війна (перша світова). В 1916 році він закінчує навчання в Київській військовій школі і йде на фронт. Для поета світову війну було закінчно в 1913 році. Та доля роспорядилася так, що Евгену, після досить маленького перепочинку, знову прийшлося йти на війну. Він, з побратимами, стає на захист України. З 20 по 23 роки XX століття письменник поневіряеться по таборах.

Навесні 1923 року Евген Маланюк направляеться до Чехословаччини, де поет починає своє навчання в академії (Українська Господарська Академія). Письменник хоче здобути інженерну спеціальність. Це його мрія ще змалечку. Цей час було ознаменовано, для поєта, досить бурхливою літературною діяльністю. В результаті цієї діяльності, в 1924 році, було випущено першу збірку віршів. Основною ниттю тогочасної поєзії є доля його рідної України, така, як вона є — трагічна та сумна. В 1929 році, Евген закінчує академію. Далі він їде до Варшави, де знаходить робту в міському магістраті. Навкруги поета збираються українські письменники, що є початком формування товариства, котре здобуло назву «Танк». На той час Евген Маланюк брав досить активну участь в літературних перипетіях.

Окупація та війна на території Польщі вимусила поета виїхати до Чехії. Та згодом і там стало небезпечно. І в поета починаеться нове коло його міграцій та поневірянь. Проходило воно у Німеччині 1945 року. Впродовж майже чотирьох років він живе у таборах. Та знов, як дежавю, навкруги поета починають організовуватися та освоюватися українські письменники. В 1949 році поет відправляеться в наступну міграцію, вже до Америки. Спочатку довелося докладати фізичні зусилля та працювати руками. Згодом письменник отримує посаду за фахом, дей й працює до самої пенсії. В останнє десятиліття свого життя, усе більше поет підсумовує все, що було зроблено та пережито в його житті. Здебільшого в роботах вкористовуються все ті ж ідеали, котрі сформувалися ще в молодому житті. В 1968 році помирає Євген Филимонович Маланюк. Сталося це 16 лютого в центральному місті тогочасної Америки — Нью-Йорку. Поховано поета в тому ж місті.

Завантажити скорочену біографію Євгена Маланюка можливо по посиланню.

Тести для самоперевірки «Євген Маланюк. Життя та творчість»

1. «Празька школа» українських письменників — це:

А) навчальний заклад, у якому працювали передові українські письменники;
Б) письменники, які народилися і проживали в Празі;
В) об’єднання письменників, творчий клуб, до якого увійшли письменники-емігранти, які підтримували ідеї національної незалежності;
Г) письменники-емігранти, які заснували в Празі навчальний заклад з поглибленим вивченням предметів гуманітарного профілю.

2. Укажіть, хто з письменників не належав до «Празької школи»:

А) Юрій Дараган;
Б) Євген Маланюк;
В) Василь Барка;
Г) Олена Теліга.

3. Укажіть назву першої збірки Євгена Маланюка, що вийшла у 1925 р.:

А) «Стилет і стилос»;
Б) «Гербарій»;
В) «Земля й залізо»;
Г) «Земна Мадонна».

4. Вибір між красою та служінням суспільним інтересам — визначальна проблема збірки Є. Маланюка:

А) «Гербарій»;
Б) «Стилет і стилос»;
В) «Перстень Полікрата»;
Г) «Земна мадонна».

5. Укажіть найголовнішу тему поезії Є. Маланюка:

А) краса рідної землі;
Б) реалії емігрантського життя;
В) доля України, її прадавнє минуле і драматичне сучасне;
Г) кохання.

6. «Біографія», «Пам’яті Куліша», «Сучасники» — вірші зі збірки Є. Маланюка:

А) «Стилет і стилос» (1925);
Б) «Гербарій» (1926);
В) «Земля і залізо» (1930);
Г) «Перстень Полікрата» (1939);
Д) «Остання весна»(1959).

7. Укажіть назву поезії Є. Маланюка, з якої наведені рядки:

Не поет — бо це ж до болю мало,
Не трибун — бо це лиш рупор мас…

А) «Сучасники»;
Б) «Пам’яті Т. Осьмачки»;
В) «Лист»;
Г) «Шевченко»;
Д) «Ждали всі зеленого розмаю…».

8. Укажіть, яке ідейне навантаження несуть слова Є. Маланюка:

Як в нації вождя нема,
Тоді вожді її — поети!

А) Тільки поети можуть бути в центрі боротьби за незалежність України;
Б) біля керма держави мають стояти представники інтелігенції;
В) поезія — основна рушійна сила на шляху національного відродження;
Г) завдання митця — служити Україні, втілювати загальнонаціональні ідеї;
Д) тільки український митець може подолати перешкоди у процесі формування національної самосвідомості.

9. Постаті яких українських митців знаходяться в полі зору Є. Маланюка в поезії «Сучасники»?

А) Остапа Вишні і Максима Рильського;
Б) Максима Рильського і Павла Тичини;
В) Григорія Сковороди і Павла Тичини;
Г) Тараса Шевченка і Пантелеймона Куліша;
Д) Олени Теліги і Оксани Лятуринської.

10. Слова з поезії Є. Маланюка «Лист»: «Так. Без Тебе повільна, нестямна загибель» — адресовані:

А) Батьківщині;
Б) коханій;
В) матері;
Г) сонцю;
Д) українській мові.

11. Розмістіть етапи життя і творчості Є. Маланюка в правильному хронологічному порядку:

А) Є. Маланюк — у складі Армії УНР;
Б) творчість під час навчання в Єлисаветградському реальному училищі;
В) самітнє життя у Нью-Йорку;
Г) Є. Маланюк — активний діяч Ліги українських націоналістів, співробітник часопису «Державна нація»;
Д) еміграція до Польщі (табори для інтернованих).

12. Установіть відповідність між фрагментом твору і прізвищем того, кому твір присвячено:

1) «Не поет — бо це до болю мало,
не трибун — бо це лиш рупор мас,
і вже менш за все — «Кобзар Тарас»
Він, ким зайнялось і запалало».
2) «На межі двох епох, староруського
золота повен, зазвучав сонценосно
твій сонячно-ярий оркестр»
3) «Реторти, циркуль, колби, книги
і Ви — алхімік мудрих слів»
4) «Не хочу — ні! — цих похорон. Прости.
Хай тільки ворон тричі десь прокряче…»

А) Максим Рильський («Сучасники»);
Б) Павло Тичина («Сучасники»);
В) Тодось Осьмачка («Пам’яті Т. Осьмачки»);
Г) Тарас Шевченко («Шевченко»);
Д) Пантелеймон Куліш («Пам’яті Куліша»).

Відповіді