Художні засоби. Теорія літератури. Тест №3

Вступ

Сьогодні ми нагадаемо вам інформацію про художні засоби. Вам потрібно їх вміти розрізняти і знати що вони означають, якщо ви хочете вдало скласти ЗНО і бути готовими до такого типу завдань. Всі художні засоби поділяють на декілька груп. Ми їх розглянемо також по групах, щоб вам було якомога краще запам’ятати.

Фонетичні художні засоби

Повністю пов’язані зі звуками. Вони роблять твори такими, що звучать краще. До цієї групи належать:

— Асонанс (повтори голосних). Наприклад, у творі можуть повторюватись багато звуків «О», або «А», або взагалі голосних, більше ніж звичайно. В такому разі твір звучить мелодійніше, краще. Зазвичай це вірші.

— Алітерація (повтори приголосних). Тобто асонанс і алітерація — це, можно сказати, протилежні поняття. Повтори приголосних сприяють тому, що твір набувае більш серйозного характеру.

— Анафора (єдинопочаток). Однаковий початок може бути різних рівнів. Наприклад, може кожен рядок починатися з одніеї букви, або з одного і того ж слова. Звісно, не обов’язково кожен, а мінімум два. Також може кожен абзац починатися з однакового речення, якщо це прозовий текст.

— Єпіфора (єдинокінець). Це протилежне поняття до «анафора», тобто закінчення однакове.

— Звуконаслідування (імітація звукових явищ). Наприклад «гав-гав-гав», «ту-ту-ту» і так далі.

Морфологічні художні засоби

Ті, які стосуються вже не звуків, а слів:

— Епітети (означення). Будь які слова, котрі відповідають на питання який, яка, яке, які, тобто прикметники. Але інколи в тестах та в программі ЗНО є таке поняття, як Постійні епітети, тобто ті, які часто бували вживані в літературі, особливо у фольклорі. Ми навіть їх сприймаемо, як щось цілісне (наприклад «широке поле», «козак молоденький»).

— Порівняня. З одого боку це досить просто, наприклад «Гарна, як квітонька». Але ви повинні знати, що це не завжди порівняльний зворот. Є також і Заперечне порівняння. Формуеться таким чином:

Ой тож не зоря,
Ой тож не ясна,
Ой тож моя молода дівчина
По водицю ішла.

Тут молода дівчина порівнюєсть з «не зоря» та з «не ясна».

— Гіпербола (перебільшення). Щось таке велике, що це не реально.

— Оксиморон (поєднаня непоєднуваного). Наприклад, «Веселий цвинтар».

— Тавтологія (повтори). Взагалі, це явище негативне. В одному реченні, в одному творі вживаються постійно однакові слова.

— Алегорія (інакомовленя). Для того, щоб запам’ятати пропонуемо вам такий віслів «світ тварин — світ людей». Часто уживаеться в казках та байках. Наприклад коли говорять «хитрий лис», але ми розуміємо, що це йдеться про підступну людину.

— Символ. Наприклад «Зозуля закувала», зозуля — символ суму.

— Метафора (переносне значення). Наприклад «полетів до магазину». Те що у житті не може відбутися. Можемо розглянути всі види метафори на такому речені: «За вікном іде сніг, а Червона Шапочка вмостилася собі в кріслі й читае Підмогильного». Персоніфікація (уособлення). Надання неживим предметам, чи явищам природи, людських якостей — «іде сніг». Синекдоха — це заміна назви цілого предмета назвою його частини — «Червона Шапочка». Метонімія — це заміна одного слова іншим на основі суміжності (тобто тісного зв’язку). «Читае Підмогильного», тобто вона читає книжку, автором якої є Валер’ян Підмогильний, а не саму людину.

Синатксичні художні засоби

Стосуються цілих речень:

— Риторичне запитання. Питання, котре не має відповіді. «Хіба важко готуватися до ЗНО?» — для когось важко, для когось ні, але однозначної відповіді немає.

— Риторичне звертання. Коли ми звертаемось до когось, але не конкретно до певної людини. Наприклад: «Готуйтеся до ЗНО правильно!»

— Паралелізм. Паралельно відбуваються діі події. Наприклад: «Ідуть сніги і мерзнуть душі».

— Антитеза. Протележне до паралелізму. Часто це антоміми, або якісь протилежні поняття. Наприклад: «Вона всміхнеться — він нахмуриться».

— Інверсія (неправильний порядок слів). «Красне літечко прийшло» — правильний порядок речення, «Прийшло літечко красне» — інверсія.

— Рефрен (повтори). Інакше кажучи, це приспів. Але він може бути й не на рівні приспіву, а на рівні строк пісні.

Якщо ви вивчили тему, то скористайтеся запропонованим тестом для того, щоб перевірити власні знання та підготуватися до ЗНО.

Тест для самоперевірки з теми «Художні засоби»

1. Укажіть художньо-виражальний засіб, використаний у рядках твору «Чи не той то хміль»:

Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води:
Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди.

А) Порівняння;
Б) метафора;
В) антитеза;
Г) гіпербола;
Д) алегорія.

2. Укажіть засіб поетичного синтаксису, використаний у фрагменті народної пісні «Із-за гори вітер віє…».

Із-за гори вітер віє,
А в долині тихо,
Добре було на Вкраїні,
А тепера лихо.

А) патетичне запитання;
Б) риторичне звертання;
В) антитеза;
Г) безсполучниковість (асиндетон);
Д) анафора.

3. Укажіть художньо-виражальний засіб, використаний у рядках пісні «Віє вітер на долину»:

Ой привикла, мій братику,
Поміж ворогами,
Яку полі криниченька Поміж ворогами.

А) Порівняння;
Б) гіпербола;
В) епітет;
Г) метафора;
Д) оксиморон.

4. Укажіть засіб поетичного синтаксису, використаний у фрагменті народної думи «Хмельницький і Барабаш»:

Нащо нам королевські листи читати?
Нащо нам, козакам, козацькі порядки давати?
Нащо нам за віру християнську Достойно-праведно стояти?

А) Риторичне запитання;
Б) риторичне звертання;
В) антитеза;
Г) багатосполучниковість (полісиндетон);
Д) епіфора.

5. Установіть відповідність між засобами поетичного синтаксису, використаними в уривках народних пісень, та їхніми назвами:

1) «А в головах ворон кряче,
в ніженьках коник плаче…»

2) «Біжи, коню, дорогою
Степовою, широкою…»

3) «Порубаний, постріляний,
Китайкою покриваний…»

4) «Засідаєм при дорозі
Ждать подорожнього»

5) «Повернувся я з Сибіру,
Та не маю долі,
Хоч, здається, не в кайданах,
А все ж не на волі»

А) анафора;
Б) антитеза;
В) тавтологія;
Г) безсполучниковість;
Д) риторичне звертання.

6. У рядках «Слова о полку Ігоревім»:

О, стогнати руській землі,
Спом’янувши давнішню годину і давніх князів! —

використано художньо-виражальний засіб:

А) гіперболу;
Б) порівняння;
В) персоніфікацію;
Г) синекдоху;
Д) метонімію.

7. Укажіть троп, використаний в описі природи (епізод «Слова о полку Ігоревім» після поразки війська князя Ігоря):

«Никне трава жалощами, а дерево з тугою к землі приклонилося»:

А) порівняння;
Б) літота;
В) персоніфікація;
Г) епітет;
Д) гіпербола.

8. Укажіть, яка синтаксична фігура є переважною у фрагменті твору Т. Шевченка «Плач Ярославни»:

Святий, огненний господине!
Спалив ecu луги, степи.
Спалив і князя, і дружину.
Спали мене на самоті! —

А) антитеза;
Б) анафора;
В) симплока;
Г) інверсія;
Д) патетичне ствердження.

9. Укажіть назву стилістичного прийому, застосованого І. Вишенським у рядках «Послання до єпископів»:

«Єпископи в достатках буржуазних…, а сироти… голодні, і спрага їх мучить»

А) антитеза;
Б) анафора;
В) тавтологія;
Г) епіфора;
Д) інверсія.

10. Укажіть художньо-виражальний засіб, який є визначальним у рядках твору Г. Сковороди «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу»:

«Кіт охочий до риби; та води боїться».

А) метафора;
Б) алегорія;
В) епітет;
Г) символ;
Д) порівняння.

11. Який художньо-виражальний засіб ужито в характеристиці Марусі «веселенька, як весіння зіронька»?

А) антитеза;
Б) порівняння;
В) оксюморон;
Г) метафора;
Д) символ.

Відповіді